Об'ява для батьків майбутніх першокласників

https://drive.google.com/file/d/1melPNaPINlOOeyW0ArGq0Yr65vW3nZzA/view?usp=sharing                            

Дружні поради батькам

                                            (тільки спільними зусиллями ми досягнемо бажаного!)

     Дитина має бути впевнена, що вона цікава Вам як Особистість.

1. Намагайтесь приділяти більше часу спілкуванню з дітьми, розвиваючи в них критичне мислення (обговорення книжки, вистави, фільму, ситуації у школі, реклами, випадку в транспорті тощо). Намагайтесь «почути» свою дитину. Небажання дитини з вами спілкуватися — привід тривожитись.

2. Розвиваймо не тільки інтелект, а виховуємо Людину (співчуття, доброту, чесність, порядність тощо).

3. Діти ще не мають чіткої шкали цінностей — допоможіть їм прийняти правильне рішення в ситуації морального вибору.

4. Допоможіть дитині в постановці найближчої цілі й підкажіть шляхи її досягнення («Ти досягнеш найвищих висот, змінюючи себе на краще»).

5. Учіть дитину справлятися з емоціями.

6. Фізичне здоров’я дитини, її режим, харчування — завдання батьків!

7. Виконання завдань учнем у той день, коли пройшов урок, збирання портфеля звечора, аналіз отриманих оцінок, своєчасний відбій — під контролем батьків.

8. Залучайте дітей до читання книжок — це єдина можливість виховати гідну Людину, а не споживача з кліповим мисленням.

9. Підтримуйте тісний зв’язок з учителями, тренерами, іншими батьками, друзями ваших дітей.

Типи батьківського спілкування

«Прийняття – нехтування»

     На одному полюсі: батьки сприймають свою дитину поганою, непристосованою, негідною, невдахою. Вони не довіряють дитині, не поважають її. Батьки приписують дитині злу волю, песимістично оцінюють її життєву перспективу. Їм здається, що дитина не досягне успіху в житті через свої погані здібності, невеликий розум, злі нахили. Здебільшого батько (мати) відчуває до дитини злість, досаду, роздратування, кривду.
На іншому полюсі: батькам подобається дитина така, яка вона є. Батьки поважають індивідуальність дитини схвалюють її поведінку, симпатизують їй, схвалюють її інтереси і плани.

«Симбіоз»

     Цей тип віддзеркалює міжособистісну дистанцію у спілкуванні з дитиною. Змістовно він може бути описаний так: батьки відчувають себе з дитиною одним цілим, повністю поглинуті нею! Дитина знаходиться у центрі уваги та інтересів батьків. Батьки намагаються задовольнити всі потреби дитини, відгородити її від труднощів та неприємностей життя. Батьки постійно відчувають тривогу за дитину, вона здається їм маленькою та беззахисною. Тривога батьків збільшується, коли дитина починає автономізуватися, оскільки з власної волі батько (мати) ніколи не надасть дитині самостійності. На другому полюсі – батьки відчувають дитину чужою, сторонньою людиною, не цікавляться її турботами, надають самостійність аж до бездоглядності.

«Авторитарна гіперсоціалізація»

     Відображає форма та напрям контролю за поведінкою дитини. Батьки вимагають від дитини безапеляційної слухняності та дисципліни. Вони намагаються нав’язати дитині свою волю у всьому, не в змозі стати на точку зору дитини. За прояви свавілля дитину сувору карають. Батьки прискіпливо стежать за соціальними досягненнями дитини та вимагають, щоб дитина стала соціально успішною. При цьому батько (мати) добре знає свою дитину, її індивідуальні особливості, думки, почуття.

«Кооперація»

     Заснований на демократичних принципах виховання і кооперативних установках у спілкуванні. Його зміст розкривається так: батьки зацікавлені у справах та планах дитини. Намагаються допомогти їй у всьому, співчувають їй, високо оцінюють інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчувають гордість за неї. Батьки довіряють дитині, намагаються зрозуміти її точку зору. Вони заохочують ініціативу та самостійність дитини, надають їй розумну автономію, довіряють їй, намагаються бути на рівних з дитиною, стати на її точку зору в суперечках. 

Виконання режиму дня – важлива умова збереження здоров’я.

  1.  Значення режиму дня у житті людини.
     Здоров’я – один з основних чинників щастя, радості та повноцінного життя людини.
Одним з основних завдань сучасної школи є збереження здоров’я дітей, розвиток навичок та вмінь, що сприятимуть соціальній реалізації учнів, сприятимуть адаптації в  соціумі.

     На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, підкреслюючи, що це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Зберегти здоров'я дітей допоможе здоровий спосіб життя, який, безперечно, повинен формуватись в сім'ї. Звичайно дотримуватися його не просто через те, що це пов`язано з соціально-економічною та екологічно скрутою у нашій державі. Але ж, погодьтеся, здоров'я дітей - найголовніша цінність  за будь-яких умов життя.
Які ж чинники впливають на погіршення нашого здоров’я?
(Схема 1)
   Актуальність проблеми
  За даними МОЗУ 
  90%  підлітків – мають відхилення у    загальному  стані здоров’я.
З них 20% підлітків – мають по два і більше захворюваннь.

2.Характеристика основних режимних моментів та педагогічні вимоги до них
     З чого ж потрібно починати?
      Звичайно, з раціонального режиму дня. Відкоригуйте його для вашої дитини. Основні рекомендації гігієністів, психологів і педагогів повинні бути виконані.
      Ми пропонуємо будувати раціональний режим дня на основі природних біологічних ритмів. Вчені прийшли до висновку, що хвороби виникають здебільшого за умов дизгармонії між людиною та природою. Людина є частиною природи і мусить підкорятися її законам.
      Науковими дослідженнями доведено, що за біоритмологічними типами всі люди поділяються:  на „жайворонків" - 41% (більша працездатність цих людей у першій половині дня); „сови" - 29% (працездатність увечері і навіть вночі); „голуби" - 30% (в них гарний рівень працездатності протягом усього дня). По своїй суті всі люди „жайворонки" або „голуби". Саме „голуби" є домінуючими в усій дитячій популяції.

Рекомендації з успішної адаптації п'ятикласників до нових умов навчання

     Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності. 
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.